Вчителями не стають, ними нарoджуються.
Я знаю: вчителями не стають, ними народжуються. Хоча, звичайно, учитель - це не тільки Божий дар, а й дуже відповідальна та наполеглива праця і серце, віддане дітям. Знаю, що моє покликання - учити дітей по праведному жити, любити свою землю, не бути невдячною донькою своїх батьків, плекати в душі добро й людяність. Хіба могла я обрати іншу професію? Щоденне спілкування з дітьми дає мені силу, радість життя, надію на те, що і я буду чимось корисна для людей. Часто почуваюсь щасливою.Коли в дитини загоряються цікавістю оченята, коли я бачу, що в дитячій голівці народжується ідея, коли дитя з радістю поспішає вранці до школи, - я щаслива. Увесь час пам"ятаю, що повинна бути для учнів зразком в усьому. І тому оволоділа комп"ютером, тому постійно тримаю руку на пульсі сучасності. Звичайно, це нелегко. Та завжди допомагає приклад моїх колишніх вчителів - наставників, а зараз і мій власний, і моя сім"я. Постійно відчуваю підтримку й взаєморозуміння свого чоловіка. Він хоч і не педагог, але розуміє мої вчительські проблеми. А це так важливо! Формування учня як самостійної, ініціативної, вдумливої особистості буде успішним, якщо я потурбуюся про це з першого проведеного уроку. Тому я вважаю, що одним з найперспективніших шляхів виховання активних учнів, озброєння їх необхідними вміннями і навичками, є впровадження активних форм і методів навчання, серед яких провідне місце займають навчальні ігри. Гра є незмінним важелем розумового розвитку дитини. Ігрову форму занять я створюю за допомогою ігрових прийомів і ситуацій, поступово ускладнюючи й урізноманітнюючи їх у міру нагромадження в учнів знань, вироблених вмінь і навичок, засвоєння правил гри, розвитку пам"яті, виховання кмітливості, самостійності, наполегливості.
Я знаю: вчителями не стають, ними народжуються. Хоча, звичайно, учитель - це не тільки Божий дар, а й дуже відповідальна та наполеглива праця і серце, віддане дітям. Знаю, що моє покликання - учити дітей по праведному жити, любити свою землю, не бути невдячною донькою своїх батьків, плекати в душі добро й людяність. Хіба могла я обрати іншу професію? Щоденне спілкування з дітьми дає мені силу, радість життя, надію на те, що і я буду чимось корисна для людей. Часто почуваюсь щасливою.Коли в дитини загоряються цікавістю оченята, коли я бачу, що в дитячій голівці народжується ідея, коли дитя з радістю поспішає вранці до школи, - я щаслива. Увесь час пам"ятаю, що повинна бути для учнів зразком в усьому. І тому оволоділа комп"ютером, тому постійно тримаю руку на пульсі сучасності. Звичайно, це нелегко. Та завжди допомагає приклад моїх колишніх вчителів - наставників, а зараз і мій власний, і моя сім"я. Постійно відчуваю підтримку й взаєморозуміння свого чоловіка. Він хоч і не педагог, але розуміє мої вчительські проблеми. А це так важливо! Формування учня як самостійної, ініціативної, вдумливої особистості буде успішним, якщо я потурбуюся про це з першого проведеного уроку. Тому я вважаю, що одним з найперспективніших шляхів виховання активних учнів, озброєння їх необхідними вміннями і навичками, є впровадження активних форм і методів навчання, серед яких провідне місце займають навчальні ігри. Гра є незмінним важелем розумового розвитку дитини. Ігрову форму занять я створюю за допомогою ігрових прийомів і ситуацій, поступово ускладнюючи й урізноманітнюючи їх у міру нагромадження в учнів знань, вироблених вмінь і навичок, засвоєння правил гри, розвитку пам"яті, виховання кмітливості, самостійності, наполегливості.
Сьогодні саме учень є центральною фігурою на уроці. Від його творчої
активності, уміння доказово міркувати, обгрунтовувати свої думки, вміння
спілкуватися з однокласниками, з учителем, залежить результативність уроку.
Вплинути на традиційний процес засвоєння фразеологізмів, підвищити його
ефективність, використання інтерактивних технологій.
Організовуючи навчальний процес, я стараюсь все менше приділяти уваги
фронтальним методам роботи. Діти різні за своїми здібностями, спонукають мене
шукати нові методи і прийоми навчання. У своїй роботі на уроках використовую
диференційований індивідуально - особистісний підхід до учнів, завдяки чому
форми і методи навчання пристосовую до здібностей кожного вихованця, що сприяє
їхньому розвитку.
Заохочення, створення яскравих наочно - образних
уявлень, навчаально - пізнавальна гра, створення ситуації успіху, проблемної
ситуації, спонукання до пошуку альтернативних рішень, виконання творчих
завдань, створення ситуації взаємодопомоги - це прийоми, якими я користуюся на
своїх уроках. Добираючи завдання до уроку, я завжди пам"ятаю про те, що
вони мають бути цікавими, різноманітними, посильними, а головне - у дитини має
бути вибір, тому я не даю "завдання", а пропоную його.